глибка
ГЛИБКА, и, ж ., діал. 1. Яма. Отут, ближче до призьби, темніє глибка, в якій літує качка (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 16); Алессандро скинув трупа у глибку (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 529); // Заглибина, ямка. Посеред хати на довбаному стільчику сидить коло обтесаного для ступи пня батько і теслицею вибиває глибку (Стельмах, Хліб.., 1959, 140).
2. Льох, у якому тимчасово утримують ув'язнених. - Та ви самі хоч як його покарайте, хоч у глибку на скілько запріте, все, що хочете - він на те заслужив (Метл. і Кост., Тв., 1906, 121); - Повернулися назад, і сторожа пов'язана, і глибка порожня (Панч, III, 1956, 96).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | глибка | глибки |
Родовий | глибки | глибок |
Давальний | глибці | глибкам |
Знахідний | глибку | глибки |
Орудний | глибкою | глибками |
Місцевий | на/у глибці | на/у глибках |
Кличний | глибко | глибки |