гностичний
ГНОСТИЧНИЙ, а, е. Стос. до гностицизму. Постали вони [літургічні драми] почасти під впливом деяких єретиків, особливо сект гностичних, котрі перші ввели в богослужіння музику і драматичне оживлення (Фр., XVI, 1955, 211).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гностичний | гностична | гностичне | гностичні |
Родовий | гностичного | гностичної | гностичного | гностичних |
Давальний | гностичному | гностичній | гностичному | гностичним |
Знахідний | гностичний, гностичного | гностичну | гностичне | гностичні, гностичних |
Орудний | гностичним | гностичною | гностичним | гностичними |
Місцевий | на/у гностичному, гностичнім | на/у гностичній | на/у гностичному, гностичнім | на/у гностичних |