гобой
ГОБОЙ, я, ч. Дерев'яний духовий музичний інструмент, за висотою звуку середній між флейтою і кларнетом. Розвиваючись від басів, він [мотив] блискавично швидко переноситься до скрипок, флейти, гобоя і кларнета (Мист., 1, 1952, 28).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гобой | гобої |
Родовий | гобоя | гобоїв |
Давальний | гобоєві, гобою | гобоям |
Знахідний | гобой | гобої |
Орудний | гобоєм | гобоями |
Місцевий | на/у гобої | на/у гобоях |
Кличний | гобою | гобої |