гомеопатія
ГОМЕОПАТІЯ, ї, ж. Метод лікування хвороб, в основі якого лежить застосування мінімальних доз тих ліків, що у великих дозах викликають у здорової людини явища, подібні до симптомів даного захворювання. У гомеопатії відомі кілька тисяч рослинних і тваринних організмів, з яких можна добувати лікувальні речовини (Веч. Київ, 19.XII 1957, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гомеопатія | гомеопатії |
Родовий | гомеопатії | гомеопатій |
Давальний | гомеопатії | гомеопатіям |
Знахідний | гомеопатію | гомеопатії |
Орудний | гомеопатією | гомеопатіями |
Місцевий | на/у гомеопатії | на/у гомеопатіях |
Кличний | гомеопатіє | гомеопатії |