гондола
ГОНДОЛА, и, ж, 1. Довгий одновесловий плоскодонний венеціанський човен з каютою. Венеція розташована в одній з лагун Адріатичного моря; .. замість вулиць - канали, якими вперед і назад снують моторні човни і керовані одним веслом плоскодонні гондоли (Ек. геогр. заруб. країн, 1956, 116); Катаючись на гондолі, страшенно жалкував, що тебе нема зо мною (Коцюб., III, 1956, 267); *У порівн. Химерною гондолою пливуть хмари по небу (Вільде, Наші батьки... 1946, 8).
2. Залізничний вагон-самоскид з поворотними люками на дні.
З. Кошик, який підвішують до аеростата. Бойчук, Офіура і Крига під грім оплесків зайшли до гондоли дирижабля (Трубл., І, 1955, 242).
4. Герметична кабіна, яку підвішують до стропів стратостата.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гондола | гондоли |
Родовий | гондоли | гондол |
Давальний | гондолі | гондолам |
Знахідний | гондолу | гондоли |
Орудний | гондолою | гондолами |
Місцевий | на/у гондолі | на/у гондолах |
Кличний | гондоло | гондоли |