горбовина
ГОРБОВИНА, и, ж. Невелике підвищення на поверхні землі; випуклість. Не одна є на Поділлі Сокіл-гора. Зеленим морем підіймаються вони поміж яруг і горбовин (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 542); На заваллю, де горби чергувалися з видолинками, трудно перезимувала озимина: від лугу вимокла, на горбовині, ошмалена вітром, вимерзла (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 266).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | горбовина | горбовини |
Родовий | горбовини | горбовин |
Давальний | горбовині | горбовинам |
Знахідний | горбовину | горбовини |
Орудний | горбовиною | горбовинами |
Місцевий | на/у горбовині | на/у горбовинах |
Кличний | горбовино | горбовини |