грайливість
ГРАЙЛИВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. грайливий 1, 2. Аркадію не хотілося йти з класу [слідом за іншими], але якась дитяча грайливість і веселий захват кинули його на цю непотрібну витівку (Коп., Тв., 1955, 329); - Товаришка Марковська, - поправила Любов Прохорівна з притаманною їй жіночою грайливістю (Ле, Міжгір'я, 1953, 421); Всю грайливість наче рукою зняло з гарненького обличчя чимось прикро враженої пані Роксолани (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 39).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грайливість | грайливості |
Родовий | грайливості, грайливости | грайливостей |
Давальний | грайливості | грайливостям |
Знахідний | грайливість | грайливості |
Орудний | грайливістю | грайливостями |
Місцевий | на/у грайливості | на/у грайливостях |
Кличний | грайливосте | грайливості |