графема
ГРАФЕМА, -и, ж. 1. Найменша смислорозрізнювальна одиниця писемної мови, що зазвичай відповідає фонемі в усній мові; одна і та ж графема може приймати різні конкретні форми (алографи, гліфи, зображення), але має зберігати певну схему побудови, «скелет» знака, дискретно відмінний від інших знаків даної писемності, незалежно від гарнітури шрифту, індивідуального почерку тощо. 2. Одиниця письма, вживана в різних варіантах залежно від стилю письма, від місця в слові чи реченні тощо.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | графема | графеми |
Родовий | графеми | графем |
Давальний | графемі | графемам |
Знахідний | графему | графеми |
Орудний | графемою | графемами |
Місцевий | на/у графемі | на/у графемах |
Кличний | графемо | графеми |