гривка
ГРИВКА, и, ж. Зменш.-пестл. до грива. Був в артілі коник: вороної масті, Лисинка на лобі, гривка поміж вух... (С. Ол., Вибр., 1959, 297); * У порівн. Антон зняв шапку і пригладив на голові рештки чуба, щоб не стирчали, як нескошена серед поля гривка (Чорн., Потік.., 1956, 236); // Підрізане над лобом волосся. Вони нахилялися над газетою так, що чорна гривка Раїсина лоскотала лисину о. Василеві (Коцюб., І, 1955, 322).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гривка | гривки |
Родовий | гривки | гривок |
Давальний | гривці | гривкам |
Знахідний | гривку | гривки |
Орудний | гривкою | гривками |
Місцевий | на/у гривці | на/у гривках |
Кличний | гривко | гривки |