грот
ГРОТ1, а, ч. Печероподібна заглибина чи порожнина у земній корі природного або штучного характеру. Високі скелі, гордо навислі над морем, піддались нарешті: море вигризло в них високі й глибокі гроти (Коцюб., II, 1955, 300); На руслі ріки Кам'янки.. споруджували дамби, стави, у скелях висікали гроти, будували підземні галереї, каскади, фонтани (Наука.., 1, 1958, 32); * Образно. Таємні гроти тюремного коридора дихають крижаною вогкістю (Кол., На фронті.., 1959, 115).
ГРОТ2, а, ч. Нижній великий парус на другій від носа щоглі. Корвет нападного флоту втратив фок і грот, на палубі паніка (Ю. Янов., І, 1954, 275).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | грот | гроти |
Родовий | грота | гротів |
Давальний | гротові, гроту | гротам |
Знахідний | грот | гроти |
Орудний | гротом | гротами |
Місцевий | на/у гроті | на/у гротах |
Кличний | гроте | гроти |