гультяйство
ГУЛЬТЯЙСТВО, а, с., зневажл. 1. Незайнятість ніякими справами; неробство, ледарство. [Куче:] Я теж знаю, хто то щодня, щороку жінку й діти до богадільні заганяє, а себе до тюрми, а все через п'янство та гультяйство (Л. Укр., IV, 1954, 231).
2. збірн. Ті, що ведуть гультяйське життя. Старшина визнавала, що до війська козацького пристало чимало гультяйства (Тулуб, Людолови, II, 1957, 220).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гультяйство | гультяйства |
Родовий | гультяйства | гультяйств |
Давальний | гультяйству | гультяйствам |
Знахідний | гультяйство | гультяйства |
Орудний | гультяйством | гультяйствами |
Місцевий | на/у гультяйстві | на/у гультяйствах |
Кличний | гультяйство | гультяйства |