гіпотимія
ГІПОТИМІЯ, -ї, ж., мед. Стійке погіршення настрою, що супроводжується зменшенням інтенсивності емоційної, психічної і (не завжди) рухової активності; спостерігається при циклотимії і пограничних станах; є однією з ознак депресивного синдрому; гіпотимія характерна при астенії, а також зустрічається при хронічній шизофренії.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гіпотимія | гіпотимії |
Родовий | гіпотимії | гіпотимій |
Давальний | гіпотимії | гіпотиміям |
Знахідний | гіпотимію | гіпотимії |
Орудний | гіпотимією | гіпотиміями |
Місцевий | на/у гіпотимії | на/у гіпотиміях |
Кличний | гіпотиміє | гіпотимії |