гіркість
ГІРКІСТЬ, кості, ж. Абстр. ім. до гіркий 1,3. - Це дорога горілочка. Патока й полинь! Усе вкупі! і солоднеча і гіркість! (Н.-Лев., III, 1956, 387); А служники вже вносили кактус, відомий своєю надзвичайною гіркістю (Тулуб, Людолови, II, 1957, 72); В тих словах клубилося так багато гіркості, що доктор аж із-дригнувся, немов почув дотик кропиви (Фр., II, 1950, 324); З гіркістю, що сповнювала його серце невичерпним смутком, повинен був визнати, що він уже не той солдат і вояка Оноре, який прийшов.. з провінціальної Турені (Рибак, Помилка.., 1956, 178).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гіркість | гіркості |
Родовий | гіркості, гіркости | гіркостей |
Давальний | гіркості | гіркостям |
Знахідний | гіркість | гіркості |
Орудний | гіркістю | гіркостями |
Місцевий | на/у гіркості | на/у гіркостях |
Кличний | гіркосте | гіркості |