гістамін
ГІСТАМІН, -у, ч. Тканинний гормон, що має сильну біологічну дію; належить до біогенних амінів; є одним з ендогенних чинників (медіаторів), що беруть участь в регуляції життєво важливих функцій організму і відіграють важливу роль в патогенезі ряду хворобливих станів; у звичайних умовах гістамін знаходиться в організмі переважно в зв'язаному, неактивному стані; при різних патологічних процесах (анафілактичний шок, опіки, відмороження, сінна лихоманка, кропив'янка та інші алергічні захворювання), а також під час вступу до організму деяких хімічних речовин кількість вільного гістаміну збільшується.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гістамін | гістаміни |
Родовий | гістаміну | гістамінів |
Давальний | гістамінові, гістаміну | гістамінам |
Знахідний | гістамін | гістаміни |
Орудний | гістаміном | гістамінами |
Місцевий | на/у гістаміні | на/у гістамінах |
Кличний | гістаміне | гістаміни |