давнішній
ДАВНІШНІЙ, я, є, розм. Те саме, що давній 1-3. Марійка розтлумачує дідові: - Це, - каже, - дідусю, вистава про давнішні часи (Жур., Вечір.., 1958, 343); Там, у кутку, троє завели річ про теперішнє життя трудне.., а четверті про давнішнє гуторили (Мирний, II, 1954, 229); Олтар зостався од старої церкви. Він давнішній і закруглений (Н.-Лев., II, 1956, 401); Давнішнє бажання оволоділо ним (Шиян, Гроза.., 1956, 202).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | давнішній | давнішня | давнішнє | давнішні |
Родовий | давнішнього | давнішньої | давнішнього | давнішніх |
Давальний | давнішньому | давнішній | давнішньому | давнішнім |
Знахідний | давнішній, давнішнього | давнішню | давнішнє | давнішні, давнішніх |
Орудний | давнішнім | давнішньою | давнішнім | давнішніми |
Місцевий | на/у давнішньому, давнішнім | на/у давнішній | на/у давнішньому, давнішнім | на/у давнішніх |