далекосхідник
ДАЛЕКОСХІДНИК, а, ч. Той, хто живе, працює або відбуває військову службу на Далекому Сході. Натхненна, героїчня праця далекосхідників гідна того, щоб оспівувати її в книгах, відображати в кінофільмах і спектаклях (Рад. Укр., 20.УІ 1963, 4).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | далекосхідник | далекосхідники |
Родовий | далекосхідника | далекосхідників |
Давальний | далекосхідникові, далекосхіднику | далекосхідникам |
Знахідний | далекосхідника | далекосхідників |
Орудний | далекосхідником | далекосхідниками |
Місцевий | на/у далекосхіднику, далекосхідникові | на/у далекосхідниках |
Кличний | далекосхіднику | далекосхідники |