дальтонік
ДАЛЬТОНІК, а, ч., розм. Людина, що хворіє на дальтонізм.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дальтонік | дальтоніки |
Родовий | дальтоніка | дальтоніків |
Давальний | дальтонікові, дальтоніку | дальтонікам |
Знахідний | дальтоніка | дальтоніків |
Орудний | дальтоніком | дальтоніками |
Місцевий | на/у дальтоніку, дальтонікові | на/у дальтоніках |
Кличний | дальтоніку | дальтоніки |