даосизм
ДАОСИЗМ, -у, ч. 1. Один з основних напрямків давньокитайської філософії, згідно з яким природа, суспільство, кожна людина окремо підпорядковані загальному законові – дао; виник одночасно з конфуціанством (друга половина I тис. до н. е.); закликає людину до активної поведінки в цьому житті, поверненню до природної поведінки; в основі цього віровчення – пошуки довголіття і вічного щастя, що досягається 10 чеснотами (синівський обов'язок, любов, терпіння, самопожертва, праця, обмеження в їжі та насолодах, фізичні вправи, боротьба зі злом, освіта, єднання з природою). 2. Одна з китайських релігій, що виникла у 2 ст. до н. е.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | даосизм | даосизми |
Родовий | даосизму | даосизмів |
Давальний | даосизмові, даосизму | даосизмам |
Знахідний | даосизм | даосизми |
Орудний | даосизмом | даосизмами |
Місцевий | на/у даосизмі | на/у даосизмах |
Кличний | даосизме | даосизми |