дарунок
ДАРУНОК, нка, ч. Річ, яку дарують; подарунок. Посилаю Вам новорічний дарунок, другу частину «Fata morgana» (Коцюб., III, 1956, 382); Споруджується тут [у Варшаві] величний будинок Палацу культури і науки - братерський дарунок радянського народу (Рад. Укр., 5.IX 1952, 4); * Образно. Наші сиві сталевари Видають дарунок краю (Нагн., Слово.., 1954, 72); // розм. Гостинець. Дарунків не купувала, бо не було за що (Кобр., Вибр., 1954, 27).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дарунок | дарунки |
Родовий | дарунка | дарунків |
Давальний | дарункові, дарунку | дарункам |
Знахідний | дарунок | дарунки |
Орудний | дарунком | дарунками |
Місцевий | на/у дарунку | на/у дарунках |
Кличний | дарунку | дарунки |