дворушницький
ДВОРУШНИЦЬКИЙ, а, е. Власт. дворушникові, характерний для нього. Пізніше стала для всіх ясною його дворушницька політика, і про нього почали говорити як про людину, що завжди плутається під ногами (Мик., II, 1957, 503); // Який є дворушництвом. Бакунін обманув Інтернаціонал, зберігши свій «Альянс» як таємну організацію в Інтернаціоналі для дворушницької боротьби проти Маркса та його прихильників (Нова іст., .1956, 215).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дворушницький | дворушницька | дворушницьке | дворушницькі |
Родовий | дворушницького | дворушницької | дворушницького | дворушницьких |
Давальний | дворушницькому | дворушницькій | дворушницькому | дворушницьким |
Знахідний | дворушницький, дворушницького | дворушницьку | дворушницьке | дворушницькі, дворушницьких |
Орудний | дворушницьким | дворушницькою | дворушницьким | дворушницькими |
Місцевий | на/у дворушницькому, дворушницькім | на/у дворушницькій | на/у дворушницькому, дворушницькім | на/у дворушницьких |