дворянство
ДВОРЯНСТВО, а, с. Панівний привілейований стан феодального (пізніше - і капіталістичного) суспільства, що складався з поміщиків і чиновників і мав основним джерелом доходу земельну власність. - Своя ж старшина, що потім у дворянство перелізла, і прибрала їх [землі] до своїх рук!.. (Мирний, IV, 1955, 365); // розм. Звання дворянина. Очевидно, і спадкове дворянство, і багатство мають [для Лісовського] далеко меншу вагу, аніж убогий мужицький побут і пісні (Стельмах, Хліб.., 1959, 46); // Збірн. до дворянин. Він [цар] дворянство награждає, Народ обижає (Пісні та романси... II, 1956, 285); І дворянства страшну силу У мундирах розплодила [ворона], Як тих вошей розвела (Шевч., І, 1951, 301).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дворянство | дворянства |
Родовий | дворянства | дворянств |
Давальний | дворянству | дворянствам |
Знахідний | дворянство | дворянства |
Орудний | дворянством | дворянствами |
Місцевий | на/у дворянстві | на/у дворянствах |
Кличний | дворянство | дворянства |