дворічний
ДВОРІЧНИЙ, а, е. 1. Який здійснюється, виконується протягом двох років, триває два роки. Він не дозволить рискувати державним майном і наслідками своєї дворічної праці! (Шовк., Інженери, 1956, 161); Дворічне випробування українського лускуватого [лускатого] коропа показало значні переваги його перед іншими породами [риб] (Наука.., 10, 1956, 23); // Розрахований на два роки, строком на два роки. - На голову правління укрупненого колгоспу колгоспники запропонували тов. Мойсеєнка.., який закінчив дворічні курси керівників колгоспів (Вишня, І, 1956, 442); Люди, не гаючи цінного часу, Скошують море трави: Роблять річні і дворічні запаси Силосу (С. Ол., Вибр., 1959, 283).
2. Віком два роки. Скрипить на гаку полотняна колиска, Дворічне мале захлинається плачем (Мал., Звенигора, 1959, 117); Навесні я садовив серед пісків дворічні сосонки (Жур., Вечір.., 1958, 377).
3. бот. Який розвивається протягом двох вегетаційних періодів і відмирає після дозрівання плодів. Цукрові буряки - дворічна рослина (Рад. Укр., 17.III 1949, 3).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дворічний | дворічна | дворічне | дворічні |
Родовий | дворічного | дворічної | дворічного | дворічних |
Давальний | дворічному | дворічній | дворічному | дворічним |
Знахідний | дворічний, дворічного | дворічну | дворічне | дворічні, дворічних |
Орудний | дворічним | дворічною | дворічним | дворічними |
Місцевий | на/у дворічному, дворічнім | на/у дворічній | на/у дворічному, дворічнім | на/у дворічних |