деетимологізація
ДЕЕТИМОЛОГІЗАЦІЯ, і, ж., лінгв. Втрата смислового зв'язку або споріднення між однокореневими словами і між коренями споріднених слів; затемнення первісного морфологічного складу слова.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | деетимологізація | деетимологізації |
Родовий | деетимологізації | деетимологізацій |
Давальний | деетимологізації | деетимологізаціям |
Знахідний | деетимологізацію | деетимологізації |
Орудний | деетимологізацією | деетимологізаціями |
Місцевий | на/у деетимологізації | на/у деетимологізаціях |
Кличний | деетимологізаціє | деетимологізації |