дезорієнтація
ДЕЗОРІЄНТАЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. дезорієнтувати.
2. Стан за знач. дезорієнтуватися. У місті було тривожно, відчувалася дезорієнтація і розгубленість властей (Козл., Сонце.., 1957, 92).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дезорієнтація | дезорієнтації |
Родовий | дезорієнтації | дезорієнтацій |
Давальний | дезорієнтації | дезорієнтаціям |
Знахідний | дезорієнтацію | дезорієнтації |
Орудний | дезорієнтацією | дезорієнтаціями |
Місцевий | на/у дезорієнтації | на/у дезорієнтаціях |
Кличний | дезорієнтаціє | дезорієнтації |