дезорієнтований
ДЕЗОРІЄНТОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до дезорієнтувати. Та частина літературної молоді, яка ще мало знає життя, була дезорієнтована, збита з правильного шляху (Вітч., 8, 1958, 119); Стріпнувсь десь на сідалі півень, дезорієнтований в часі качками, й закукурікав (Головко, І, 1957, 457).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дезорієнтований | дезорієнтована | дезорієнтоване | дезорієнтовані |
Родовий | дезорієнтованого | дезорієнтованої | дезорієнтованого | дезорієнтованих |
Давальний | дезорієнтованому | дезорієнтованій | дезорієнтованому | дезорієнтованим |
Знахідний | дезорієнтований, дезорієнтованого | дезорієнтовану | дезорієнтоване | дезорієнтовані, дезорієнтованих |
Орудний | дезорієнтованим | дезорієнтованою | дезорієнтованим | дезорієнтованими |
Місцевий | на/у дезорієнтованому, дезорієнтованім | на/у дезорієнтованій | на/у дезорієнтованому, дезорієнтованім | на/у дезорієнтованих |