декламаційний
ДЕКЛАМАЦІЙНИЙ, а, е. Прикм. до декламація 1. У ній [темі симфонії] помітні метричні й наспівно декламаційні риси із старовинних народних дум (Мист., 1, 1959, 28); Шевченко по природі поет пісенного, мелодійного складу. У Франка - потяг до ораторського, декламаційного стилю (Від давнини... І, 1960, 443).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | декламаційний | декламаційна | декламаційне | декламаційні |
Родовий | декламаційного | декламаційної | декламаційного | декламаційних |
Давальний | декламаційному | декламаційній | декламаційному | декламаційним |
Знахідний | декламаційний, декламаційного | декламаційну | декламаційне | декламаційні, декламаційних |
Орудний | декламаційним | декламаційною | декламаційним | декламаційними |
Місцевий | на/у декламаційному, декламаційнім | на/у декламаційній | на/у декламаційному, декламаційнім | на/у декламаційних |