декламаційність
ДЕКЛАМАЦІЙНІСТЬ, ності, ж., зневажл. Манера штучно піднесеного інтонування у виголошуваній промові, читанні віршів і т. ін. У художньому читанні фальшива декламаційність, милування текстом, самослухання неприпустимі (Худ. чит.., 1955, 93).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | декламаційність | декламаційності |
Родовий | декламаційності, декламаційности | декламаційностей |
Давальний | декламаційності | декламаційностям |
Знахідний | декламаційність | декламаційності |
Орудний | декламаційністю | декламаційностями |
Місцевий | на/у декламаційності | на/у декламаційностях |
Кличний | декламаційносте | декламаційності |