делінквент
ДЕЛІНКВЕНТ, -а, ч. Правопорушник, злочинець, людина з відхиленнями від загальноприйнятої соціальної норми поведінки.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | делінквент | делінквенти |
Родовий | делінквента | делінквентів |
Давальний | делінквентові, делінквенту | делінквентам |
Знахідний | делінквента | делінквентів |
Орудний | делінквентом | делінквентами |
Місцевий | на/у делінквенті, делінквентові | на/у делінквентах |
Кличний | делінквенте | делінквенти |