демілітаризований
ДЕМІЛІТАРИЗОВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до демілітаризувати; // у знач. прикм. Соціалістичні держави.. борються за послаблення міжнародної напруженості, вимагають негайного вирішення німецького питання і перетворення Західного Берліна в демілітаризоване вільне місто (Рад. Укр., ЗІ.УІІ 1959, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | демілітаризований | демілітаризована | демілітаризоване | демілітаризовані |
Родовий | демілітаризованого | демілітаризованої | демілітаризованого | демілітаризованих |
Давальний | демілітаризованому | демілітаризованій | демілітаризованому | демілітаризованим |
Знахідний | демілітаризований, демілітаризованого | демілітаризовану | демілітаризоване | демілітаризовані, демілітаризованих |
Орудний | демілітаризованим | демілітаризованою | демілітаризованим | демілітаризованими |
Місцевий | на/у демілітаризованому, демілітаризованім | на/у демілітаризованій | на/у демілітаризованому, демілітаризованім | на/у демілітаризованих |