децима
ДЕЦИМА, и, ж., муз. 1. Інтервал між першим і десятим ступенем діатонічної гами. Рамки діапазону мелодії, які щоразу немов розсуваються (секста, септима, октава, децима), образно показують наростаючий у Катерини розпач (Укр. клас. опера, 1957, 267).
2. Десятий ступінь у діатонічній гамі. В старовинній [китайській] музиці палаців та храмів народні пісні мають розвиток мелодії на дуже віддалені інтервали, аж до нони і децими, тобто відразу на дев'ятий або десятий щабель від першого звуку (Нар. тв. та етн., 4, 1962, 110).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | децима | децими |
Родовий | децими | децим |
Давальний | децимі | децимам |
Знахідний | дециму | децими |
Орудний | децимою | децимами |
Місцевий | на/у децимі | на/у децимах |
Кличний | децимо | децими |