дзьобати
ДЗЬОБАТИ, дзьобає і рідко ДЗЮБАТИ, дзюбає, недок., перех. і без додатка. 1. Їсти дзьобом; клювати. Почали вони [кури] збігатися. І так гарно поставали рядком, дзьобають (Мирний, І, 1954, 237); Пташки.. дзьобали ягоди з повних кошиків, що стояли посеред столу (Довж., Зач. Десна, 1957, 261); * Образно. Багатші дзьобали виноград ..і, об'ївши грону, або складали переїди до гурту на вікно, або кидали через голову (Свидн., Люборацькі, 1955, 150).
2. Щипати або кусати дзьобом. Величавий птах - вільний орел - слухав, слухав та як почав.. хижаків дзьобом дзьобати: «Не глуміться, вороги! Не знущайтеся, злодюги!» Дзьобав, аж шерсть на всі боки летіла (Ковінька, Кутя.., 1960, 67); * Образно. - Воно завжди так, коли горе в чоловіка, так його починають дзьобати всі, як той горох при дорозі, - засумував хлопець (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 46).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дзьобаю | дзьобаємо |
2 особа | дзьобаєш | дзьобаєте |
3 особа | дзьобає | дзьобають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дзьобатиму | дзьобатимемо |
2 особа | дзьобатимеш | дзьобатимете |
3 особа | дзьобатиме | дзьобатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дзьобав | дзьобали |
Жіночий рід | дзьобала | |
Середній рід | дзьобало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дзьобаймо | |
2 особа | дзьобай | дзьобайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дзьобаючи | |
Минулий час | дзьобавши |