дидактизм
ДИДАКТИЗМ, у, ч., книжн. Властивість за знач. дидактичний 2. Спільними рисами сентиментального напряму в російській і українській літературі були симпатії до простого народу, дидактизм і моралізаторство (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 198); Дидактизму, учительського характеру багатьох речей цього ряду [збірок «З вершин і низин», «Мій Ізмарагд»] не приховував сам Франко (Рильський, III, 1956, 271).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дидактизм | дидактизми |
Родовий | дидактизму | дидактизмів |
Давальний | дидактизмові, дидактизму | дидактизмам |
Знахідний | дидактизм | дидактизми |
Орудний | дидактизмом | дидактизмами |
Місцевий | на/у дидактизмі | на/у дидактизмах |
Кличний | дидактизме | дидактизми |