диктатура
ДИКТАТУРА, и, ж. 1. Необмежена влада пануючого в державі класу, яка спирається на силу. [Дудар:] Пролетаріат тебе з пазурів експлуататора вириває, а ти ще й опинаєшся, питаєш, чому диктатура! (Мик., І, 1957, 64).
^ Диктатура пролетаріату - державна влада робітничого класу, який переміг у соціалістичній революції. Маркс говорив: між капіталізмом і комунізмом лежить революційна диктатура пролетаріату (Ленін, 28, 1951, 147); Встановивши диктатуру пролетаріату, Жовтнева революція поставила на чолі нашої великої держави робітничий клас (Рильський, III, 1956, 144).
2. У стародавньому Римі - повноваження, влада або період влади диктатора.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | диктатура | диктатури |
Родовий | диктатури | диктатур |
Давальний | диктатурі | диктатурам |
Знахідний | диктатуру | диктатури |
Орудний | диктатурою | диктатурами |
Місцевий | на/у диктатурі | на/у диктатурах |
Кличний | диктатуро | диктатури |