дилінг
ДИЛІНГ, -у, ч. 1. Спеціально обладнане приміщення, в якому дилери займаються укладанням угод, використовуючи технічні засоби зв'язку, передачі та обробки інформації. 2. Здійснюване банками, фінансовими компаніями надання послуг з продажу іноземної валюти, цінних паперів, золота, розміщення валютних депозитів в іноземних банках.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дилінг | дилінги |
Родовий | дилінгу | дилінгів |
Давальний | дилінгові, дилінгу | дилінгам |
Знахідний | дилінг | дилінги |
Орудний | дилінгом | дилінгами |
Місцевий | на/у дилінгу | на/у дилінгах |
Кличний | дилінгу | дилінги |