димчастий
ДИМЧАСТИЙ, а, е. Який має вигляд диму, подібний до диму. Повінув вітрець; розірвав димчасту хмарку, що застувала сонце (Мирний, II, 1954, 77); Густа димчаста завіса вкрила обрій (Жур., Вечір.., 1958, 154); // Який має колір сірого диму; попелясто-сірий. На обочині зачорніли димчастими краплинками ягід кущі терену (Стельмах, Кров людська... І, 1957, 141).
^ Димчастий топаз (кварц) -різновид прозорого або напівпрозорого кварцу попелясто-сірого або бурого забарвлення. Гірський кришталь, забарвлений домішками в ліловий колір, називається аметистом, а в буруватий - димчастим топазом (Заг. хім., 1955, 445); Димчасті окуляри - захисні окуляри із склом темного кольору. За рулем сидів маленький боєць у великих димчастих окулярах (Гончар, І, 1954, 80).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | димчастий | димчаста | димчасте | димчасті |
Родовий | димчастого | димчастої | димчастого | димчастих |
Давальний | димчастому | димчастій | димчастому | димчастим |
Знахідний | димчастий, димчастого | димчасту | димчасте | димчасті, димчастих |
Орудний | димчастим | димчастою | димчастим | димчастими |
Місцевий | на/у димчастому, димчастім | на/у димчастій | на/у димчастому, димчастім | на/у димчастих |