димінуендо
ДИМІНУЕНДО, незм. і невідм., с., муз. 1. Поступовий перехід від голосного звучання до тихого. 2. Знак, що вказує на необхідність виконання музики з поступовим зменшенням сили звука.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | димінуендо | димінуендо |
Родовий | димінуендо | димінуендо |
Давальний | димінуендо | димінуендо |
Знахідний | димінуендо | димінуендо |
Орудний | димінуендо | димінуендо |
Місцевий | на/у димінуендо | на/у димінуендо |
Кличний | димінуендо | димінуендо |