дисентер
ДИСЕНТЕР, -а, ч. Одна з поширених в Англії 16 – 17 ст. назва осіб, що відступали від офіційного віросповідання; найчастіше дисентерами називалися пуритани; при королеві Єлизаветі дисентерами називали усіх противників англіканської церкви.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дисентер | дисентери |
Родовий | дисентера | дисентерів |
Давальний | дисентерові, дисентеру | дисентерам |
Знахідний | дисентера | дисентерів |
Орудний | дисентером | дисентерами |
Місцевий | на/у дисентері, дисентерові | на/у дисентерах |
Кличний | дисентере | дисентери |