дисклоуз
ДИСКЛОУЗ, -а, ч. Норма страхового права, згідно з якою страхувальник зобов'язаний негайно сповістити страховика про будь-які чинники, що можуть мати істотне значення стосовно ризику, взятого на страхування.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дисклоуз | дисклоузи |
Родовий | дисклоуза | дисклоузів |
Давальний | дисклоузові, дисклоузу | дисклоузам |
Знахідний | дисклоуз | дисклоузи |
Орудний | дисклоузом | дисклоузами |
Місцевий | на/у дисклоузі | на/у дисклоузах |
Кличний | дисклоузе | дисклоузи |