дискредитація
ДИСКРЕДИТАЦІЯ, ї, ж. Підрив довір'я до кого-, чого-небудь; применшення авторитету, значення когось, чогось. - Невже і ви не розумієте, що в наших умовах це, найменше, дискредитація ідеї соціалістичного змагання? (Шовк., Інженери, 1956, 172).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дискредитація | дискредитації |
Родовий | дискредитації | дискредитацій |
Давальний | дискредитації | дискредитаціям |
Знахідний | дискредитацію | дискредитації |
Орудний | дискредитацією | дискредитаціями |
Місцевий | на/у дискредитації | на/у дискредитаціях |
Кличний | дискредитаціє | дискредитації |