дислокація
ДИСЛОКАЦІЯ, ї, ж., книжн. 1. Розташування, розміщення збройних сил на певній території. Машина пішла до місця дислокації партизанського загону (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 552); * Образно. У цьому лісі ми, й заплющивши очі, вже могли визначити дислокацію кожного кущика (Баш, На землі.., 1957, 56).
2. геол. Порушення первинного залягання гірських порід. В структурі північної частини Донецького кряжа велику роль відіграють розломні дислокації, зокрема насуви (ГеоЛ. Укр., 1959, 571).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дислокація | дислокації |
Родовий | дислокації | дислокацій |
Давальний | дислокації | дислокаціям |
Знахідний | дислокацію | дислокації |
Орудний | дислокацією | дислокаціями |
Місцевий | на/у дислокації | на/у дислокаціях |
Кличний | дислокаціє | дислокації |