дисциплінка
ДИСЦИПЛІНКА, и, ж. Зменш.-пестл. до дисципліна1. - А дисциплінка все-таки, хлопці, непогана річ (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 44).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дисциплінка | дисциплінки |
Родовий | дисциплінки | дисциплінок |
Давальний | дисциплінці | дисциплінкам |
Знахідний | дисциплінку | дисциплінки |
Орудний | дисциплінкою | дисциплінками |
Місцевий | на/у дисциплінці | на/у дисциплінках |
Кличний | дисциплінко | дисциплінки |