длятися
ДЛЯТИСЯ, дляюся, дляєшся, недок., розм., рідко. Залишатися десь довше, ніж передбачалося; затримуватися, баритися. Титар підганяв хлопців, щоб швидше махали ложками та не длялись за їжею (Н.-Лев., III, 1956, 107); Довго длятись гостям не можна було, Омелько мусив квапитись, тож і гостини були короткі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 292).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дляюся | дляємося |
2 особа | дляєшся | дляєтеся |
3 особа | дляється | дляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | длятимуся | длятимемося |
2 особа | длятимешся | длятиметеся |
3 особа | длятиметься | длятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | длявся | длялися |
Жіночий рід | длялася | |
Середній рід | длялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дляймося | |
2 особа | дляйся | дляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дляючись | |
Минулий час | длявшись |