додатковий
ДОДАТКОВИЙ, а, е. 1. Який є додатком (у 2 знач.) до чого-небудь. Ланка одержала в додаткову оплату 900 пудів картоплі (Вол., Сади.., 1950, 106); Варя Кочубей виливала з алюмінію ложки в неробочий час. Це додаткове навантаження вона взяла на себе добровільно (Ткач, Плем'я.., 1961, 46).
^ Додаткова вартість, ек. - вартість, створювана працею найманого робітника зверх вартості робочої сили і безплатно привласнювана капіталістом. У капіталістичному суспільстві, де панує приватна власність на засоби виробництва і метою виробництва є додаткова вартість, організація праці являє собою знаряддя експлуатації (Ком. Укр., 4, 1960, 37).
2. грам. Який виконує роль додатка (у 3 знач.). Підрядним додатковим реченням називається таке, яке пояснює або заміняє додаток головного речення (Грам. укр. мови, II, 1957, 96).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | додатковий | додаткова | додаткове | додаткові |
Родовий | додаткового | додаткової | додаткового | додаткових |
Давальний | додатковому | додатковій | додатковому | додатковим |
Знахідний | додатковий, додаткового | додаткову | додаткове | додаткові, додаткових |
Орудний | додатковим | додатковою | додатковим | додатковими |
Місцевий | на/у додатковому, додатковім | на/у додатковій | на/у додатковому, додатковім | на/у додаткових |
додаток
ДОДАТОК, тка, ч. 1. рідко. Дія за знач. додавати, додати 1-3.
2. Те, що додається, служить доповненням до чого-небудь. Молода, напрочуд гарна, Кароока та струнка, Швидкометна, наче сарна, Мов тополенька гнучка Весь малюнок без додатка, Бо нема чого додать (Граб., І, 1959, 350); Невеликий додаток його [рідкого скла] зміцнює грунти, робить водонепроникними фундаменти, прискорює твердіння бетону (Рад. Укр., 27.111 1957, 3); // Книга, брошура і т. ін., що додається до передплатного видання і разом з ним надсилається передплатникам. Вона.. читала додатки до «Ниви», але тільки романи та повісті (Н.-Лев., IV, 1956, 82); Ще в молодості він [Я. Галан] брав участь у додатку до журналу «Вікна» - «Жива сцена», що видавався на допомогу самодіяльним робітничим і сільським драматичним гурткам (Іст. укр. літ., II, 1956, 609); // Невеликі замітки, дописки, доповнення до статті, твору, книги, протоколу і т. ін. - все те, що не ввійшло в основний текст. Щодо справи каталога українських книжок.., то як він буде у Вас в рукописі готовий, пришліть мені, а я, зробивши додатки, знов пришлю вам (Л. Укр., V, 1956, 374); - Будуть які додатки чи зміни? Нема? Добре (Кучер, Трудна любов, 1960, 92).
У (в, на) додаток - до того, що вже є; додатково. Ніч уже зовсім налягла на землю, а в додаток ще й туман піднімався (Мирний, II, 1954, 239); А на додаток ще застрайкували портові робітники (Панч, Гарні хлопці, 1959, 16).
3. грам. Другорядний член речення, який перебуває в об'єктних відношеннях з підпорядковуючим членом і виражається формами непрямих відмінків іменників та їх еквівалентів. Додатком називається другорядний член речення, який означає предмет і відповідає на питання непрямих відмінків (Грам. укр. мови, II, 1957, 37).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | додаток | додатки |
Родовий | додатка | додатків |
Давальний | додаткові, додатку | додаткам |
Знахідний | додаток | додатки |
Орудний | додатком | додатками |
Місцевий | на/у додатку | на/у додатках |
Кличний | додатку | додатки |