додивлятися
ДОДИВЛЯТИСЯ, яюся, яєшся, недок.. ДОДИВИТИСЯ, дивлюся, дивишся; мн. додивляться; док. 1. Пильно, уважно дивитися, щоб побачити, розглянути кого-, що-небудь; приглядатися. Вона почала до всього додивлятися, ближче з усім знайомитися (Мирний, І, 1954, 67); За комбайном цюпає [дибає] і дід Олекса, він до всього додивляється, все перевіряє (Стельмах, Над Черемошем, 1952, 289); - Хіба його [трактора] одним оком додивишся? ..Я зразу побачив, що в темноті нічого не видно (Панч, II, 1956, 101).
2. Закінчувати дивитися; дивитися до кінця, до певної межі. Мар'яна Крізь тин дивилася на те. Не додивилася, упала І тяжко, тяжко заридала (Шевч., І, 1963, 154); - Чекайте, діду, додивлюся... - На кого? - А на козаків (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 85).
3. тільки док. Пильно вдивляючись, розглядаючи, помітити що-небудь. Їжак-неборак якось не додивився та й спіймався в сильце (Фр., IV, 1950, 77); Вона додивилась, ..що на спідній губі була маленька ямочка саме посередині (Н.-Лев., І, 1956, 436); Жінка, що була в вагоні, бачила ці молитви [Фатьми] і додивилась: замість аллаха - Ленін (Ю. Янов., І, 1958, 75).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додивляюся | додивляємося |
2 особа | додивляєшся | додивляєтеся |
3 особа | додивляється | додивляються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додивлятимуся | додивлятимемося |
2 особа | додивлятимешся | додивлятиметеся |
3 особа | додивлятиметься | додивлятимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | додивлявся | додивлялися |
Жіночий рід | додивлялася | |
Середній рід | додивлялося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додивляймося | |
2 особа | додивляйся | додивляйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | додивляючись | |
Минулий час | додивлявшись |