дозволенний
ДОЗВОЛЕННИЙ, а, е. Який можна дозволити, допустити; допустимий. Дозволенна річ.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | дозволенний | дозволенна | дозволенне | дозволенні |
Родовий | дозволенного | дозволенної | дозволенного | дозволенних |
Давальний | дозволенному | дозволенній | дозволенному | дозволенним |
Знахідний | дозволенний, дозволенного | дозволенну | дозволенне | дозволенні, дозволенних |
Орудний | дозволенним | дозволенною | дозволенним | дозволенними |
Місцевий | на/у дозволенному, дозволеннім | на/у дозволенній | на/у дозволенному, дозволеннім | на/у дозволенних |