документальний
ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ, а, е. Який є документом (у 1 знач.). Вони [листи] є документальним свідченням тісних органічних зв'язків визначного громадського діяча і письменника Михайла Павлика з прогресивними організаціями українців у Канаді (Літ. газ., 28.1 1958, 4); // Який грунтується на документах (у 1 знач.). В основу агітації повинно бути покладено цілковите обізнання з документальною стороною справи (Ленін, 9, 1949, 195); За браком документальних даних зараз важко визначити, яких форм набирав критицизм Шевченка у ставленні його до Герцена в останні три роки життя (Рад. літ-во, 3, 1962, 82); // Власт. документам (у 1 знач.), такий, як у документах. Документальна переконливість.
Документальний фільм - фільм, який показує справжні факти, події. Мені цікаво дивитися все: і художні, і документальні, і навіть науково-технічні фільми (Збан., Мор. чайка, 1959, 55).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | документальний | документальна | документальне | документальні |
Родовий | документального | документальної | документального | документальних |
Давальний | документальному | документальній | документальному | документальним |
Знахідний | документальний, документального | документальну | документальне | документальні, документальних |
Орудний | документальним | документальною | документальним | документальними |
Місцевий | на/у документальному, документальнім | на/у документальній | на/у документальному, документальнім | на/у документальних |