документообіг
ДОКУМЕНТООБІГ, -у, ч. Рух документів між їх укладачами та виконавцями по інформаційних технологічних ланцюжках, що дає можливість проінформувати всіх зацікавлених осіб, донести до них ухвалені рішення, здійснювати облік і контроль. <> Документообіг в банках – комплекс банківських норм і правил, що визначають проходження документів по підрозділах банків, порядок їх обробки й оформлення при здійсненні банківських операцій.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | документообіг | документообіги |
Родовий | документообігу | документообігів |
Давальний | документообігові, документообігу | документообігам |
Знахідний | документообіг | документообіги |
Орудний | документообігом | документообігами |
Місцевий | на/у документообігу | на/у документообігах |
Кличний | документообігу | документообіги |