долазити
ДОЛАЗИТИ, ажу, азиш, недок., ДОЛІЗТИ, зу, зеш, док. 1. Лізучи, досягти яко го-небудь місця, певної межі. Плутаючись у високих бур'янах, пролазячи попід кущами, ..вони долізли врешті до води (Коцюб., І, 1955, 337); Ті, двоє [хлопців], позадирали голови й аж роти пороззявляли. А Микола - вище-вище, доліз (Головко, І, 1957, 220).
2. розм. Насилу, ледве доходити, добиратися куди-небудь. Наділа лишню спідницю і хустку під пальто.. і ледве долізла додому (Л. Укр., V, 1956, 208).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долажу | долазимо |
2 особа | долазиш | долазите |
3 особа | долазить | долазять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долазитиму | долазитимемо |
2 особа | долазитимеш | долазитимете |
3 особа | долазитиме | долазитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | долазив | долазили |
Жіночий рід | долазила | |
Середній рід | долазило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долазьмо | |
2 особа | долазь | долазьте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | долазячи | |
Минулий час | долазивши |