дольники
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дольники | |
Родовий | дольників | |
Давальний | дольникам | |
Знахідний | дольників | |
Орудний | дольниками | |
Місцевий | на/у дольниках | |
Кличний | дольники |
дольник
ДОЛЬНИК, а, ч., літ. Перехідна форма від силабо-тонічного до тонічного вірша. У трискладових розмірах один з ненаголошених складів іноді зовсім випадав, утворювалися дольники (Рад. літ-во, 2, 1967, 62).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дольник | дольники |
Родовий | дольника | дольників |
Давальний | дольникові, дольнику | дольникам |
Знахідний | дольник | дольники |
Орудний | дольником | дольниками |
Місцевий | на/у дольнику | на/у дольниках |
Кличний | дольнику | дольники |