долічуватися
ДОЛІЧУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ДОЛІЧИТИСЯ, лічуся, лічишся, док., перев. із запереч. н е. Лічачи, знаходити, виявляти те, що повинно бути. Сьогодні, як і перш, він лічив, рівняв рахунок до рахунку, але ні до чого не міг долічитися (Гр., II, 1963, 92); Сама [Христя] Остапа квапила старостів швидше слати, щоб уже й не чіплявся ніхто. Та й тягти далі вже ніяк: баби, звісно які - долічаться - і так уже сорому не минути (Головко, II, 1957, 399).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долічуюся | долічуємося |
2 особа | долічуєшся | долічуєтеся |
3 особа | долічується | долічуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долічуватимуся | долічуватимемося |
2 особа | долічуватимешся | долічуватиметеся |
3 особа | долічуватиметься | долічуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | долічувався | долічувалися |
Жіночий рід | долічувалася | |
Середній рід | долічувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | долічуймося | |
2 особа | долічуйся | долічуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | долічуючись | |
Минулий час | долічувавшись |